8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі оголосила 76-річну канадську письменницю Енн Карсон 122-ю лауреаткою Нобелівської премії з літератури з моменту заснування нагороди у 1901 році. Формулювання Нобелівського комітету: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури».
Ключові дати та цифри біографії
- 1950 — рік народження Карсон у Торонто (Канада).
- 1981 — публікація докторської дисертації «Odi et Amo Ergo Sum» з класичної філології.
- 1996, 1997, 1998, 2000 — премії Ланнана, Пушкарта, стипендія Гуггенхайма та стипендія Мак-Артура.
- 2001, 2014 — поетичні премії Гріффіна; 2001 — премія Т.С. Еліота; 2010 — премія ПЕН за поезію в перекладі.
- 2016 — збірка «Пливи» з 22 окремих книжечок.
- 2024 — видання «Неправильна Норма» з перформативним принципом.
Твори та переклади в хронології
Карсон поєднує письменництво з викладанням античної літератури та перекладами з давньогрецької, які вважаються самостійними художніми творами. Серед її перекладів — «Електра» Софокла (2001), фрагменти Сафо «Якщо ні, Зима» (2002), «Антігона» Софокла та «Вакханки» Евріпіда (обидві — 2015). Роман у віршах «Автобіографія червоного» (1998) переосмислює поему давньогрецького поета Стесіхора. У 2025 році літературну премію отримав угорець Ласло Краснагоркаї; оголошення 8 жовтня вклалося у Нобелівський тиждень 6–13 жовтня 2026 року.
